четверг, 29 марта 2012 г.

Екологічний стан Ободівського парку.



       Парк – це штучний біоценоз, створений людиною. Населені пункти , які мають парки , можуть вважати це великим досягненням свого благоустрою . Адже це насамперед джерело свіжого повітря, та чудові місця відпочинку.
       Ободівський парк у цьому відношенні відповідає всім вимогам та побажанням .Верхня частина парку – це лісовий масив , що має стійкі природні біоценотичні  взаємозв’язки .
Нижня частина – пейзажна, з доріжками могутніми деревами, мальовничими галявинами, дуже гарно пристосована для відпочинку. Чудове озеро з водоспадом доповнює пейзаж . Що може бути краще ніж поєднання могутності дерев, свіжого повітря та сили води.   Відвідування парку приносить задоволення в будь-яку пору року, наповнює людей життєвою силою. Шкода тільки що у парку немає справжнього господаря.
На його території  розташована школа-інтернат , а парк має єдиного садівника – Возного  Дмитра Івановича, який слідкує за станом дерев, та за тим , щоб люди не вирубували  їх для своїх потреб. Рідкісні породи дерев уже не насаджуються, адже вони коштують дорого  та потребують особливого догляду.
      Палац Сабанського знаходиться в аварійному стані , екскурсії заборонені, ремонтні роботи не проводяться, будівельні матеріали, які придатні для використання розбираються жителями села.
    Парк живе своїм життям. Переважна частина парку вже більше нагадує лісову, адже маленькі деревця загущують парк , а розчищати вже нікому. Вони виснажують віковічні дерева, забирають поживні речовини. У 2007 році, весною, за рішенням сільської ради посадили берізки та ялинки , біля стадіону , при вході  в парк , з південної сторони. Часто можна побачити обламані гілки, напівповалені дерева , особливо після дії сильних вітрів. Найбільше постраждав парк після обледеніння в 2000 році.
Три дні ламалися гілки і стогнали дерева під непомірною вагою льоду. Віковічний дуб завдав шкоди житловому будинку біля парку і його були змушені зрізати зовсім. Берізки нагнулись аж до землі і навіть через стільки років вони ще не випрямились.  Тоді люди прийшли на допомогу парку, розчистили обламані гілки , вивезли й  спалили.
       Ніхто не думав , що він оживе весною , але парк весною здивував усіх великою енергією боротьби за життя. Молоді дерева швидко зазеленіли, і всі зрозуміли – парк житиме.
Черемуха , яка постраждала найбільше  і була дуже понівечена , пробудила молоді пагони, але зацвіла лише через два роки. Взимку видно її обламані гілки , як спомин про її минулі страждання, дуд пірамідальний зовсім не постраждав , завдяки своїй кроні. Якби тоді відразу не розчистили парк, то грибки які розмножуються на гілках  що гниють, завдали б ще більшої шкоди деревам .
     Учні Ободівської СЗШ І-ІІІ ступенів використовують парк для своїх спостережень та екскурсій. Для них це дуже зручно, адже парк розташован6ий близько біля школи. Учні проводять спостереження за весняними первоцвітами , та як змінюється їх кількість, вивчають видовий склад парку, із задоволенням його фотографують , чекають кожного року лебедів , які гніздяться на озері , а влітку купаються біля водоспаду.  По парку проходить екологічна стежина «Дивосвіт», по якій учениця 10-го класу Гавага  Людмила проводить екскурсію, знайомить з історією парку, палацу та показую найбільш відомі дерева. Учні беруть участь  у висаджуванні дерев та впорядковують забруднені ділянки парку побутовим сміттям. Ця робота учнів покращує екологічний стан парку. Але для впорядкування парку потрібно докладати значно більших зусиль. Якщо раніше при центральному вході до парку знаходився стенд , що повідомляв про парк , як пам’ятку архітектурно-садового мистецтва, то зараз цього стенду вже немає. А це говорить про те, що люди можуть і не знати, як поводити себе у цій місцевості. Пошкоджені лавочки для відпочинку, зламані гілки, вирвані квіти, розкидане сміття , що так невдало зупиняє погляд, говорить про зростаючу байдужість до парку громадян села. Весною розламалась трьохсотлітня верба на березі озера, деревина її перегнила , а учні із школи-інтернату підпалили її заради розваг.
               Обледеніння показало , що парк буде жити за будь-яких умов. Природні умови він уміє переживати , але якщо треба буде боротись з людиною , то тут не в силі вистояти будь-який біогеоценоз.
          Отже , щодо різноманітності видового складу, то Ободівський парк її має у великій кількості. Стійкість біогеоценозу парку велика завдяки тому , що переважає приданій лісовий комплекс. Не вистачає парку доглянутості, вишуканості, культури , яку хотілося б бачити. А це є рівень свідомості та вихованості  громадян села , держави в цілому.

Комментариев нет:

Отправить комментарий